Виховний захід - Японія

Виховний захід

ЯПОНІЯ. Країна Вранішнього Сонця.


    Мета заходу: поглибити й розширити знання про екзотичну й неповторну Японію; розширювати кругозір; виховувати повагу до прекрасного.

    Обладнання: ілюстрації з  краєвидами країни, комп’ютер,мультимедійний проектор.

Хід заходу:
Барвиста, різноманітна наша планета Земля. В одному її куточку є маленька, але незвичайна країна. Давня назва Японії – Ніппон, що означає «джерело Сонця».
Японія - це "країна, де сходить сонце", єдина в світі держава, де офіційно головою держави є імператор. Це країна оригамі, танка та бонсай. Країна роботів та самураїв, Японія є прикладом для усього людства як із злиденної, бідної на природні ресурси військової диктатури можна перетворитися на високорозвинуту державу з економікою знань та інновацій. За однією з легенд, Японія  була створена мечем. Колись боги опустили кораловий клинок в океан, а коли виймали його, 4 прозорі краплі впали у воду і перетворилися на 4 великих острови. Японія – це країна-архіпелаг, розташована в Східній Азії на 4 великих островах (Хоккайдо, Хонсю, Сікоку, Кюсю) і майже 4 тис. дрібних островів, які омиваються водами Тихого океану та його морями – Охотським, Японським, Східнокитайським. Ми познайомимось з цією дивовижної країною.
Країна, де люди всупереч природі, що не дала їм удосталь ні корисних копалин, ні землі, досягли таких економічних висот, яким багато з людей, що живуть на нашій планеті, можуть тільки заздрити. А в чому ж секрет? Може в тім, що кожен житель цієї країни сильно любить її, любить людей, що живуть із ним поруч? А може, войовничий дух «бусідо» веде націю вперед? Не здаватись, не відступати, не бути переможеним! А може, це любов до всього прекрасного, що дала природа.
   Ми проведемо подорож сторінками  країни ранкового Сонця, країни дивовижної та екзотичної.
«Неначе нитка дорогоцінних перлин протягнулася з глибини століть низка немеркнучих скарбів - природна спадщина Країни Сонця…»
                                         Kенко Xосі
Японія - острівна держава у Східній Азії. Держава розташована на Японському архіпелазі у західній частині Тихого Океану. Японський архіпелаг розміщений на схід від Китаю, Кореї та Росії.
Площа архіпелагу складає 377 837 км. Він включає в себе понад 3000 великих і малих островів, серед яких найбільшими є острови Хонсю (230,8 тис. км2), Хоккайдо (78,4), Кюсю (44,3) та Сікоку (18,7), сполучені мостами і тунелями.
 Протяжність берегової лінії складає 29,8 тис. км. Береги сильно порізані і утворюють багато заток і бухт. Японія межує з Росією через протоку Лаперуза, а з Північною і Південною Кореєю через Японське море.   Японію Омивається Японським,  Східно - Китайським морями та Тихим океаном. Моря і океан  мають для неї величезне значення як джерело біологічних продуктів, мінеральних і енергетичних ресурсів. Зв'язок Японії з іншими країнами світу здійснюється морським шляхом.
- Офіційна назва – Японія
- Столиця - Токіо (7,9 млн осіб).
- На державному прапорі зображений символ Сонця.
- Державний герб Японії і особиста емблема імператора - жовта хризантема, що складається з 16 подвійних пелюсток. Вона також символізує сонце.
- Згідно конституції, Японія є унітарною конституційною монархією. Головою держави є Імператор -  Акіхіто. Він немає реальної влади, а є номінативним лідером Японії. Повнота усієї влади в країні належить японській нації, яка виражає свою волю через представників у Парламенті. Акіхіто є дійсним імператором Японії і єдиним правлячим імператором у світі.
Виконавча влада в країні зосереджена у руках прем'єр-міністра. З 26 грудня 2012 року це Сіндзо Абе.
Законодавча влада належить Парламенту. Оскільки Японія була першою країною світу яка пізнала жах ядерної війни, її сьогоднішній уряд сприяє боротьбі за мир.
- Державне свято 23 грудня - День народження Імператора 1933 р.
- Державна мова - японська.
- Грошова одиниця - єна.
- Найдавніші поселення людини на території Японії відносять до доби палеоліту. У другій половині III ст. виник племінний союз Ямато, на основі якого в VII ст. засновано ранньофеодальну централізовану японську державу на чолі з імператором. З 1192 року владу в країні здійснювали сьогуни. Спочатку з феодального дому Мінамото, потім Асакага. Згодом влада імператора стала формальною, а правив сьогунат, спираючись на самураїв (дрібне військове дворянство).
Слово «»самурай» в прямому сенсі.означає «слуга». Ще в Японії самураїв називають «бусі» - воїн. Самураї – лицарі середньовічної Японії. В них були важки лаштунки, коні теж мали бойове спорядження.  За століття в них сформувався кодекс честі, правила, яки вимагали бути хоробрим, вірним, бездоганним воїном. Таки правила називалися «кодексом бусідо (бушидо)» чи «шляхом воїна».
Європейці дісталися до Японії лише в XVI ст. (портуґальці, іспанці). Але після об'єднання держави полководцем і державним діячем Тойотомі Хідейосі, після династії сьогунів з дому Токугава, феодальної роздробленості і низки селянських повстань Японія взяла курс на самоізоляцію. За будь які контакти з іноземцями суворо карали. Так тривало до середини XIX ст., коли Японія почала розвивати контакти з іншими країнами, навіть захоплювати інші території, брати участь у війнах та різних конфліктах. Після того, як СІЛА скинули атомні бомби і знищили Хіросіму і Наґасакі, було розгромлено Квантунську армію, підписано Акт про безумовну капітуляцію й засуджено головних японських військових злочинців. Японці записали у своїй конституції (ст. 9), що вони відмовляються від застосування збройних сил як засобу вирішення міжнародних конфліктів. Нині ця держава - конституційна монархія на чолі зі спадковим імператором.
За чисельністю населення Японія випереджає такі розвинені країни, як Німеччина, Франція, Великобританія, Італія. Станом на 2011 рік у Японії налічувалося понад 127,5 млн. чоловік - це 7 місце у світі за кількістю населення після Китаю, Індії, США, Індонезії, Бразилії та Росії.
Японія належить до країн з високою щільністю населення. На 1 км2 у середньому проживає близько 336 чол. Очікуванан тривалість життя найвища у світі – 82 роки.
Національний склад Японії – 95% складаєть японці, 5% - корінні меншини: рюкюсці, айни, буракумини.
Ще не так давно демографічна ситуація в Японії характеризувалася надзвичайно високим природним приростом. Але з кінця 70-х років в результаті демографічної політики, яка була спрямована на зниження народжуваності, показники природного приросту різко зменшилися. Знизилися також і показники смертності в результаті підвищення рівня життя населення, поліпшення медичного обслуговування.
Основними релігіями в Японії є синто, буддизм, християнство. Також присутня велика кількість неорелігійних сект. Історично поряд з синто та буддизмом в Японії були поширені даосизм та конфуціанство.
Синтоїзм - це найдавніша японська релігія. Її назва походить від слова «синто»- «шлях богів». В основі її лежить поклоніння всіляким камі - надприродним істотам. Основні види камі- це:
• Духи природи (камі гір, річок, вітру, дощу і т.д.);
• Неабиякі особистості, оголошені ками;
• Сили і здібності, ув’язнені в людях і природі (скажімо, камі зростання або репродукції);
• Духи померлих.
В основі буддизму  лежить поклоніння Будді Аміда, повелителя райських земель. Основним елементом поклоніння є постійне проголошення фрази «Наму Аміда Буцу» («Слава Будді Аміда»). Багато правителів Японії намагалися знищити цю школу, але вона все ще залишається одним з найпопулярніших в Японії напрямків буддизму.
Японія складається з 47 префектур. Префектура є найбільшою адміністративною одиницею країни. Префектури часто групують у регіони для зручності. Ці регіони, склалися історично, вони не є адміністративними одиницями.
Наступними після префектури адміністративними одиницями є місто, містечко та село. Особливим у адміністративній системі займає мегаполіс Токіо, який поділений на 23 міста..
Наразі, у країні відбувається інтенсивний процес адміністративної реорганізації, який спричинив хвилю поглинання багатьох містечок і сіл містами. Цей процес має на меті скоротити адміністративні одиниці нижнього рівня і зменшити адміністративні витрати.
Найбільші  агломерації Кейхін, Хансин,Тюку.Ці три агломерації складають єдину урбанізовану систему - Токійський мегалополіс (Токайдо).
Найбільші міста - Токіо (7,9 млн осіб), Йокогама (3,3), Осака (2,6), Нагоя (2,2), Саппоро (1,8), Кіото (1,5), Кобе (1,4) та ін. Адміністративний поділ: 43 префектури, 3 округи (Токіо, Осака, Кіото) і губернаторство Хоккайдо.
В давній Японії монахам заборонялося носити зброю. Але на монастирі  чинили напади, бо в Японії йшли війни між кланами. За віки монахи розробили бойові мистецтва, де не потрібна була зброя. Тепер ці мистецтва стали видами спорту.
Карате –«пусті руки». Під час двобою  каратисти діють ногами, ліктями, долонями.
Каратисти розбивають долонею цеглини та дошки.
Дзюдо – від двох ієрогліфів «дзю»- мякість, «до»- шлях. Цей вид спорту розвинувся з дуже небезпечного бойового мистецтва «джиу- джису».
В дзюдо треба  збити з ніг супротивника особливими прийомами. Ступінь майстерності позначають кольором поясу. У новачків – білий пояс, у майстрів – червоний.

Ще існує знаменита боротьба сумо. Суматорі – мають велику вагу. Один з важких бійців має вагу 240кг (це вага слоненяти). Мета двобою – виштовхнути супротивника з рингу.
В японській мові від 40 до 50 тис. ієрогліфів. В повсякденні використовується тільки 2000 з них.
Каліграфія (сьодо: "шлях письма") Цей  витончений вид писемності з'явився в Древньому Китаї. У середньовічному Китаї видатні каліграфічні здібності були невід'ємним засобом для досягнення найвищої кар'єри, прекрасний почерк був одним із самих основних і найвищих вимог, які висували на державних іспитах. Тому ті, хто проходили імператорські палацеві іспити, обов'язково повинні були досконало володіти неймовірно складним мистецтвом каліграфії.
"Шлях каліграфії" (сьодо) з Китаю далі був продовжений у Японію.
На відміну від практичної європейської писемності, ієрогліфи японської мови  виконують величезну кількість  завдань. Кількома рухами пензля досвідчений майстер-каліграф може зафіксувати скороминущий настрій, заримувати вірш, що промайнув в проясненій свідомості.
Японська кухня дуже своєрідна. Майже всі продукти їдять сирими, крім рису. їжу поділяють на основну і додаткову. Основну становить рис, який варять без солі та спецій. До смаку доводять додатковою їжею - різними гострими приправами та закусками. Японці їдять різноманітні овочі, деякі з яких вважають неїстівними в Європі, наприклад, кореневище лотосу, суцвіття свиріпи, корінь садового чортополоху, молоде листя та пагони бамбуку, квіти хризантем. Найбільше полюбляють редьку. Споживають багато морепродуктів. Крім риби, водоростей та кальмарів, споживають ікру морських їжаків і навіть сушених медуз. Із міцних напоїв надають перевагу рисовій горілці саке, яку п'ють підігрітою, маленькими чарочками; з тонізуючих напоїв – чай, їдять японці паличками, тримаючи їх обидві в одній руці («хасі» або «хаші»).
Велике значення має посуд, сервіровка столу і декоративне оформлення страв.
Етичний висновок – формулювання виховного змісту заходу
Японці: національний характер
Вражаючи досягнення Японії примушують говорити про те, що секрет  успіхів японців – в  особливостях їх характеру. Можливо так і є.
• Відомо, що японці з дитинства привчаються думати не тільки про власні інтереси, але і про інтереси родини, класу, колективу, де працюють;
• Відомо, що японці з дитинства привчаються поважати старших за віком і становищем, цінувати мудрі поради, довіряти сенсею ;
• Відомо, що для японців поведінка має велике значення. Тому головна риса японців – ввічливість. При зустрічі не прийнято вітатися за руку, прийнято шанобливо кланятись;
• відомо, що вони вміють цінувати красу в природі та мистецтві, тому в них такі чисті міста ;
• Відомо, що японці в бізнесі абсолютно чесні і виконують завжди всі взяті на себе забовязання;
• Відомо, що головним принципом японців є чесна праця, вони роблять все дуже старанно, тому вироби їхньої промисловості такі якісні і витримують конкуренцію.
Культура Японії - це культура деталі, а не цілого. Не ліс, а листок, не листок, а прожилка на ньому - предмет замилування для японців. Звідси і такі не схожі свята: свято милування рожевими квітами сакури чи барвистим осіннім листям, ніжними лотосами в тихих ставках, буйністю хризантем у вересні тощо.
Японія – це країна, яка зуміла стати однією з найбільш розвинених країн світу, не втрачаючи при цьому своїх традицій. Вона зберегла своє власне обличчя і навіть примусила інші країни звернутися до її досягнень, перейняти часточки її культурної спадщини. Вона стала для нас  близькою та привабливою. Дякую всім за участь у заході.

http://padlet.com/kunitzin_sergii/niv59yfyo0jb